МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ
БІОЛОГІЯ
Пояснювальна записка
Програму розроблено на підставі Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів
України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту
початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04.
2011 р. № 462) та відповідно до положень «Концепції Нової української
школи» (2016 р.).
Програма забезпечує перехід від предметоцентризму до
дитиноцентризму, щоб теза «навчати учня, а не викладати предмет» стала дієвою,
а не залишалася гаслом. На підставі компетентнісного підходу, знання мають бути
не багажем «про всяк випадок», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення
успішної самореалізації в соціумі, облаштування особистого життя. Сьогодні
неможливо навчити дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в
неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу визначено з огляду на
корисність, потрібність його за межами школи. Кожен навчальний предмет, і
біологію зокрема, розглядаємо як засіб розвитку особистості учня.
Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої
національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів,
екологічного стилю мислення та поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і
життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в
умовах глобальних змін і викликів.
Випускник основної школи —
це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який
поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується
державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома
іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і
відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й
ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи,
безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується
здорового способу життя.
Основне завдання сучасної загальноосвітньої школи полягає в наданні змоги учневі осягнути внутрішню логіку предмета, що
вивчається, у ретельному доборі навчального матеріалу за принципом життєвої
доцільності й функціональності, в активізації ролі самостійного навчання. Варто
також ураховувати те, що для успішної реальної діяльності сьогодні недостатньо
знань і вмінь, необхідні ще віра в себе, у свої сили, здатність ухвалювати
рішення, жити й працювати в колективі й зосереджувати свої зусилля на
конкретних завданнях, виявляти проблему, формулювати припущення й вести
самостійний чи спільний пошук способів її розв’язання, брати на себе
відповідальність за результати дій і вчинків.
Біологія разом з іншими
предметами робить свій внесок у формування ключових компетентностей.
Цей внесокрозкрито в таблиці
«Компетентнісний потенціал навчального предмета».
Компетентнісний потенціал навчального предмета
1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності)
мовами
|
Уміння:
усно й письмово тлумачити біологічні поняття, факти, явища, закони,
теорії;
описувати (усно чи письмово) експеримент, послуговуючись багатим
арсеналом мовних засобів — термінами, поняттями тощо;
обговорювати проблеми біологічного змісту.
Ставлення:
усвідомлення значущості здобутків біологічної науки, зокрема пошанування
досягнень українських учених;
прагнення до розвитку української біологічної термінологічної лексики.
Навчальні
ресурси:
навчальні, науково-популярні, художні тексти про природу, дослідницькі
проекти в галузі біології, усні / письмові презентації їх результатів
|
2. Спілкування іноземними мовами
|
Уміння:
використовувати іншомовні навчальні джерела для отримання інформації
біологічного змісту;
описувати іноземними мовами, аналізувати та оцінювати роль природних явищ
у сучасному світі, доречно використовувати біологічні поняття та найуживаніші
терміни в усних чи письмових текстах, читати й тлумачити біологічну
номенклатуру й термінологію іноземною мовою;
описувати біологічні проблеми.
Ставлення:
зацікавленість інформацією біологічного змісту іноземною мовою; розуміння
глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх вирішення,
зокрема й за посередництвом іноземної мови.
Навчальні
ресурси:
довідкова література, онлайнові
перекладачі, іншомовні сайти, статті з іншомовної вікіпедії, іноземні
підручники та посібники
|
3. Математична компетентність
|
Уміння:
застосовувати математичні методи для розв’язання біологічних проблем,
розуміти й використовувати математичні моделі природних явищ і процесів.
Ставлення:
усвідомлення варіативності математичних методів у розв’язанні біологічних
проблем і задач.
Навчальні
ресурси:
завдання на виконання розрахунків, аналіз та представлення статистичної
інформації, поданої в графічній формі, наприклад щодо статево-вікової будови
популяцій
|
4. Основні компетентності у природничих науках і
технологіях
|
Уміння:
пояснювати явища в живій природі, використовуючи наукове мислення;
самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати й визначати
проблеми довкілля;
оцінювати значення біології для сталого розвитку.
Ставлення:
відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний
стан у місцевій громаді, в Україні та світі;
готовність до вирішення проблем, пов’язаних зі станом довкілля.
Навчальні
ресурси:
біологічні задачі, ситуативні вправи щодо вирішення проблем стану
довкілля, біорізноманіття, ощадного використання природних ресурсів тощо
|
5. Інформаційно-цифрова
компетентність
|
Уміння:
використовувати сучасні цифрові технології та пристрої для спостереження
за довкіллям, явищами й процесами живої природи;
створювати інформаційні продукти (мультимедійна презентація, блог тощо)
природничого спрямування;
шукати, обробляти та зберігати інформацію біологічного характеру,
критично оцінюючи її.
Ставлення:
дотримання авторського права, етичних принципів поводження з інформацією;
усвідомлення необхідності екологічних методів та засобів утилізації
цифрових пристроїв.
Навчальні
ресурси:
комп’ютерні експерименти на основі інформаційних моделей
|
6. Уміння вчитися впродовж життя
|
Уміння:
організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема
самостійно чи в групі планувати й проводити спостереження та експеримент,
ставити перед собою цілі й досягати їх, вибудовувати власну траєкторію
розвитку впродовж життя.
Ставлення:
допитливість і спостережливість, готовність до інновацій.
Навчальні
ресурси:
Біологічна література, довідкова система програмних засобів
|
7. Ініціативність і підприємливість
|
Уміння:
генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної та винахідницької діяльності,
ефективного використання природних ресурсів;
прогнозувати вплив біології на розвиток технологій, нових напрямів
підприємництва;
зменшувати ризики й використовувати можливості для створення цінностей
для себе та інших;
керувати групою (надихати, переконувати й залучати до діяльності, зокрема
природоохоронної чи наукової).
Ставлення:
проактивність, відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо
діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань.
Навчальні
ресурси:
біографії відомих учених — організаторів виробництв (Луї Пастер),
бізнес-плани, екскурсії на новітні біотехнологічні підприємства, зустрічі з
успішними підприємцями
|
8.
Соціальна і громадянська компетентності
|
Уміння:
працювати в команді під час виконання біологічних дослідів і проектів,
оцінювати позитивний потенціал та ризики використання надбань біологічної
науки для добробуту людини і безпеки довкілля.
Ставлення:
відвага відстоювати власну позицію щодо ухвалення рішень у справі
збереження і охорони довкілля, готовність брати участь у природоохоронних
заходах; громадянська відповідальність за стан довкілля, пошанування розмаїття
думок і поглядів;
оцінювання внеску українських та іноземних учених і винахідників у
суспільний розвиток; пошанування внеску кожного / кожної в досягнення
команди.
Навчальні
ресурси:
кооперативне навчання, партнерські технології, проекти
|
9. Обізнаність і самовираження
у сфері культури
|
Уміння:
використовувати природні матеріали та засоби для втілення художніх ідей,
пояснювати підґрунтя мистецтва з біологічної точки зору (фізіологія зору,
слуху, смаку, нюху тощо).
Ставлення:
усвідомлення причетності до національної та світової культури через
вивчення біології й мистецтва; розуміння гармонійної взаємодії людини й
природи.
Навчальні
ресурси:
музичні твори для вивчення акустики й фізіології слуху, опорно-руховий
апарат і балет, поезія як ілюстрація до вивчення явищ і процесів природи,
твори образотворчого мистецтва і фізіологія зору, особливості вищої нервової
діяльності
|
10.
Екологічна грамотність і здорове життя
|
Уміння:
ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією екологічних проектів,
розв’язувати проблеми довкілля, залучаючи місцеву громаду та ширшу спільноту.
застосовувати набутий досвід задля збереження власного здоров’я та
здоров’я інших.
Ставлення:
турбота про здоров’я своє та інших людей, ціннісне ставлення до
навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та
безпеки людини і спільноти.
Навчальні
ресурси:
екологічні проекти, розрахункові завдання, наприклад, розрахунок економії
сімейного бюджету за умови раціонального харчування
|
Наскрізні змістові лінії
Такі
ключові компетентності, як вміння вчитися, ініціативність
і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та
громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами всіх навчальних
предметів і є метапредметними.
У навчальних програмах
з усіх предметів виокремлено такі наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток»,
«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і
фінансова грамотність».
Наскрізні змістові
лінії відбивають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно
розкриваються у процесі навчання й виховання учнів. Наскрізні змістові лінії
спільні для всіх навчальних предметів, є засобом інтеграції навчального змісту,
корелюються з ключовими компетентностями, опанування яких забезпечує формування
ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в
життєвих ситуаціях.
Реалізація наскрізних змістових
ліній полягає у відповідному трактуванні навчального змісту тем і не передбачає
будь-якого його розширення чи поглиблення. У рубриці програми «Зміст
навчального матеріалу» виокремлено питання, що вивчаються в біології й належать
до наскрізних змістових ліній.
Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»
націлена на формування в учнів соціальної
активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь
у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення
важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Учнів 6 класів орієнтують на:
· формування готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного
середовища; застосування знань у справі охорони природи; оцінку значення рослин
для існування життя на планеті Земля; оцінку значення рослин, грибів та
лишайників у біосфері;
· різні форми діяльності екологічного змісту: підготовку повідомлень про
рідкісні рослини, гриби й лишайники та природоохоронні об’єкти свого краю;
інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, брошур,
розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо); участь у заходах з
охорони довкілля, які проводяться у школі, населеному пункті та регіоні,
країні.
Учнів 7 класів орієнтують на:
· формування розуміння про взаємозв’язки компонентів екосистеми; вплив людини
та її діяльності на екосистеми; дотримання екологічної етики щодо поведінки
людини в природі; значення охорони тваринного світу, природоохоронних
територій; значення Червоної книги України.
Учнів 8 класів орієнтують на:
· формування розуміння, що людина — це частина живої природи, її існування
залежить від природних умов середовища, яке потрібно оберігати.
Учнів 9 класів орієнтують на:
· формування цілісної наукової картини живої природи; формування уявлення про
історичний розвиток та єдність органічного світу; формування умінь пояснювати
зв’язки між організмами в екосистемі; роль заповідних територій у збереженні
біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; уміння застосовувати знання
під час прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил
своєї поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища; уміння робити
висновки про значення охорони природних угруповань для збереження рівноваги в
біосфері.
Реалізація змістової
лінії «Громадянська відповідальність»
сприятиме формуванню діяльного члена громади й суспільства, який розуміє
принципи та механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка
визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними
критеріями й почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці.
Учнів 6 класів орієнтують на:
· виховання ставлення учня як громадянина до об’єктів живої природи; уміння
захищати природу.
Учнів 7 класів орієнтують на:
· вивчення тваринного світу України з позиції збереження природних багатств;
різноманітність тварин свого краю; на формування громадянської позиції щодо
збереження природи місцевості, у якій навчається учень, через спеціальні акції.
Учнів 8 класів орієнтують на:
· формування розуміння біологічної природи та соціальної сутності людини,
якій для повноцінного розвитку потрібні два середовища: природне й соціальне;
розкриття біологічних основ розвитку індивіда та його особистісних якостей;
гордості за розвиток вітчизняної біологічної науки.
Учнів 9 класів орієнтують на:
· формування громадянської позиції щодо збереження заповідних територій як
основного чинника збереження біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері.
Вивченням питань, що
належать до змістової лінії «Здоров’я і
безпека» прагнуть сформувати учня як духовно, емоційно, соціально та
фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового
способу життя й формувати безпечне життєве середовище.
Учнів 6 класів орієнтують на:
· застосовування знань для профілактики інфекційних та паразитарних
захворювань; вміння розрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї
місцевості), негативні наслідки вживання в їжу продуктів, що вражені цвілевими
грибами.
Учнів 7 класів орієнтують на:
· вивчення біологічних особливостей паразитарних безхребетних для
попередження зараження ними.
Учнів 8 класів орієнтують на:
· формування розуміння, що здоров’я є найвищою цінністю для кожної людини та
суспільною цінністю, на свідому мотивацію щодо ведення здорового способу життя,
відповідальності за власне життя і здоров’я.
Учнів 9 класів орієнтують на:
· формування вміння характеризувати переваги та можливі ризики використання
генетично модифікованих організмів; застосовувати знання для оцінки можливих
позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій;
висловлювати судження щодо можливостей використання генетично модифікованих
організмів.
Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність»
націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в
технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння
молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення
заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Учнів 6 класів орієнтують на:
· формування уміння підрахувати кількість річних кілець і зробити висновки
про їх наявність; пояснити залежність урожаю від умов середовища тощо.
Учнів 7 класів орієнтують на:
· формування вмінь розв’язувати елементарні екологічні проблеми; вміти
розрахувати чисельність популяцій у місцевій екосистемі, їх взаємозв’язки з
іншими популяціями.
Учнів 8 класів орієнтують на:
· формування вмінь розв’язувати біологічні задачі на обчислення затрат
енергії під час виконання різних видів діяльності.
Учнів 9 класів орієнтують на:
· формування здатності розв’язувати елементарні генетичні та екологічні
задачі; розраховувати залежності росту однієї популяції від іншої.
Складниками змісту шкільного предмета «Біологія» є:
реальні об’єкти і процеси живої природи; теоретичні знання про них;
загальнонавчальні і спеціальні вміння, способи діяльності.
Перелік обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів
природи зафіксований у навчальних темах програми. Учні мають їх спостерігати й
відкривати для себе, включаючись у діяльність, що має на меті дослідження
структури, властивостей, взаємозв’язків. У результаті навчання школярі
здобувають емпіричні знання, які збагачуються теоретичними знаннями про ці
об’єкти та процеси природи.
Зміст навчального матеріалу в темах програми
сформульований стисло, що дає змогу вчителю, враховуючи рівень розвитку учнів,
творчо планувати вивчення матеріалу, доповнювати й поглиблювати зміст, виділяти
час для осмислення учнями навчального матеріалу, виконання лабораторних і
практичних робіт, систематизації й узагальнення знань, самостійної й творчої
пізнавальної діяльності, самоконтролю знань і умінь. Учитель має можливість
конструювати вступні й узагальнюючі уроки, здійснювати тематичне та підсумкове
оцінювання навчальних досягнень учнів.
Провідними змістовими елементами навчального предмета є
біологічні ідеї й теоретичні узагальнення, що становлять важливу компоненту
загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв’язок будови і
функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність
організмів, екологічні закономірності, цілісність і саморегуляція живих систем,
зв’язок живих систем і неживої природи, зв’язок людини і природи.
Структурування навчального матеріалу навколо цих біологічних ідей утворює
стрижень навчального предмета, що сприяє об’єднанню окремих знань у систему,
забезпечує їх інтеграцію і тим самим полегшує розуміння учнями навчального
матеріалу, знімає необхідність запам’ятовування великого обсягу знань, сприяє
розвитку теоретичного мислення.
У конструюванні змісту біологічної освіти використані
системно-структурний і функціональний підходи. Це дає можливість більше уваги
приділити вивченню процесів життєдіяльності організмів, скоротивши морфологічні
й анатомічні відомості про них. Разом з тим, застосування функціонального
підходу забезпечує формування уявлення про організм як цілісну систему,
орієнтує учнів на здоровий спосіб життя.
В основній школі вивчення біології спрямоване на
формування компетентностей: ключових і предметної: необхідних знань, умінь,
цінностей та здатності застосовувати їх у процесі пізнання й у практичній
діяльності.
Результат біологічної освіти в основній школі
Випускник / випускниця основної школи:
·
усвідомлює цілісність
природи та взаємозв’язок її об’єктів і явищ;
·
піклується про своє
здоров’я та здоров’я інших людей;
·
пояснює явища живої
природи, використовуючи наукове мислення;
·
самостійно чи в групі
досліджує живу природу, планує і проводить спостереження та експеримент,
виявляючи допитливість;
·
аналізує й визначає
проблеми довкілля, оцінює значення біології для сталого розвитку, відповідально
діє в природі, ухвалюючи обґрунтовані рішення;
·
добирає біологічну
інформацію з надійних джерел, оцінює її достовірність, критично аналізує та
застосовує в життєвих ситуаціях, зокрема і в навчанні;
·
дотримується
морально-етичних і правових норм, правил екологічної поведінки в довкіллі, уміє
надавати допомогу собі й тим, хто її потребує;
·
виявляє емоційно-ціннісне
ставлення до довкілля, відчуває красу природи та радість її пізнання, отримує
задоволення від інтелектуальної діяльності.
Детальний перелік
діяльнісного, знаннєвого і ціннісного компонентів предметної компетентності
розкрито в рубриці програми «Очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності учнів».
Програму можна знайти на сайті МОН. http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html
[1]Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки
України від 07.06.2017 № 804
