Учені НАПН України - українським учителям.

25-28 серпня 2015 року Національна академія педагогічних наук України проводить для вчителів веб-конференції в режимі он-лайн трансляції.
Під час цих заходів на підставі методичних рекомендацій, підготовлених МОН спільно з НАПН України, будуть висловлені поради учених академії щодо змісту загальної середньої освіти, розвантаження навчальних програм, які рекомендовані міністерством, коментарі до змісту нових підручників, що запроваджуються цього навчального року.
  Конференція для вчителів біології відбудеться 27серпня з 15-15 до 16-15 години.

Світ наш — тільки школа, де ми вчимося пізнавати

Біологія

В голові - жахи науки -
Клішні, щупальця і руки,
Мозок, очі, вуха, зуби,
Жилкування листя в дуба...

Що ж, цікаво це - та в міру -
Як у оці - колір сірий,
Як хітин пігменти губить,
Голуб горлицю голубить...

Тьху! Заплуталася! Все!
Що, коли, навіщо, де...
Ви скажіть мені, шановні,
Чому серце болем повне,

Де у серці почуття,
Де ховається життя...
Чому думка - не пташина,
Де вона? Уявна? Ні?

Де межа тварин й людини,
Які поряд на землі?
Чому серце в крові б`ється,
Чому в вирі все несеться

Диво-літа, диво-болю....
Як це - серденько на волі?
Чи артерії, мов клітка,
Чи венули, наче сітка?

В голові знов щохвилини -
Дріоптерис, конюшина,
Гінецей, хлорид, ліпаза...
Ну, будь ласка, не все разом!!!!!!!

Ну чому серденько зранку
Плаче?...
Дайте валер`янки!!!!!!  
автор Оля Стасюк.                                                                        

Давайте порадимося, як зробити так, щоб було цікаво, корисно і необтяжливо!

Інформація щодо використання підручників для учнів 7-х класів.

Біологія

У 2015/2016 навчальному році навчання біології в 7 класах здійснюватиметься за новою редакцією навчальної програми з біології для
6 – 9 класів, яка  порівняно з попередньою редакцією зазнала деяких змін у напрямку її розвантаження.

У разі затримки із доставленням у навчальні заклади нових підручників з біології у навчальному процесі можна використовувати підручники біології для 8 класу 2008 року видання. Оскільки ці підручники будуть використовуватися  учнями 8-их класів для навчання біології у 7 класах, можна  використовувати підручники біології для 7 класу 1996 – 2004 років видання, що збереглися в бібліотечних фондах навчальних закладів. Також пропонуємо використовувати електронні версії новостворених підручників, що  розміщено на сайтах видавництв та спеціально створеному репозитарії цифрового навчального контенту (http://uatest.lokando.com).

Використовуючи підручники біології попередніх років видання необхідно враховувати структуру та концептуальні особливості нової програми з біології  (лист МОН № 1/9-305 від 26.06.2015, http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/page6/ ) і державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначені програмою.

Ефективне використання підручників попередніх років видання можливе за умови раціональної організації навчальної діяльності учнів. Наприклад, рекомендуємо під час вивчення теми «Різноманітність тварин»   використовувати систему завдань з текстом підручника, зображеннями, відеофрагментами, ресурсами Інтернету, що забезпечуватимуть встановлення учнями тих особливостей будови і життєдіяльності тварин, які мають пристосувальне значення до їхнього способу життя та середовища існування. Це створюватиме умови для засвоєння основного змісту теми безпосередньо на уроці й усуне перевантаження учнів. Через те, що навчальний матеріал одного уроку теми «Процеси життєдіяльності тварин» у підручниках попередніх років видання розміщено в різних параграфах, її вивчення пропонуємо організувати із застосуванням групової форми навчальної роботи.

Інформація до планування

Біологія

У 2015/2016 навчальному році біологія в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за такими навчальними програмами:

6-7 класи - Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства №664 від 06.06 2012 р. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585 (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/);

8-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;

8-9 класи з поглибленим вивченням біології – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с.;

10-11 класи – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.;

Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах:

7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;

5 – 9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем.

Навчальні програми передбачають проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години або години навчальної практики.

Особливості вивчення біології в 2015/2016 навчальному році пов’язані з тим, що курс «Біологія тварин» вивчатимуть одночасно як учні 7-х так і учні 8-х класів, але за різними навчальними програмами. Учні 8-х класів вивчатимуть біологію тварин за програмою 2005 року, а учні 7-х класів – за новою програмою з біології, яка відрізняється від програми 2005 року структурою і підходами до вивчення біології тварин.

За програмою 2005 року формування системи знань про тваринний світ здійснювалось у процесі вивчення загальних характеристик таксонів: типів, класів, рядів. Значна увага приділялась вивченню класифікації тварин. Такий підхід зумовлював перевантаження навчального матеріалу надмірною деталізацією.

Нова програма зосереджує увагу на вивченні тільки тих біологічних особливостей тварин, які мають пристосувальне значення до їхнього середовища існування та способу життя і передбачає тільки ознайомлення з поняттям класифікації тварин. Формування системи знань про тваринний світ за новою програмою здійснюється «від загального, через конкретне, до загального».

У вступі вивчаються ознаки, що властиві всім тваринам і відрізняють їх від інших груп організмів (рослин, грибів, бактерій). Конкретизація знань щодо будови і життєдіяльності тварин здійснюється у процесі вивчення теми «Різноманітність тварин», зміст якої передбачає ознайомлення з біологічними особливостями тварин, певних систематичних груп. Групи тварин для вивчення відібрано з урахуванням чуттєвого досвіду дітей цього віку. За новою програмою не вивчаються найпростіші, оскільки одноклітинні організми розглядались у курсі біології 6 класу. Не вивчаються також ознаки плоских та круглих червив. Натомість змістом програми передбачено вивчення паразитичних безхребетних тварин, що дозволяє ознайомити учнів з особливостями паразитичних червів, комах, кліщів тощо і зосередити їхню увагу на питаннях профілактики паразитарних захворювань людини. Не вивчаються загальні ознаки хордових тварин.

Ознайомлення з тваринами певної групи має розпочинатись з вивчення способу їхнього життя, у зв’язку з чим вивчаються особливості будови та процесів життєдіяльності. Увага зосереджується на ознаках, які відрізнять тварин певної групи від інших. Вивчення цієї теми має бути позбавлено надмірної детальної інформації про внутрішню будову та систематику тварин. Розглядаючи питання різноманітності тварин, необхідно знайомити учнів з тваринами, поширеними в Україні і особливо з місцевими видами. Зробити вивчення цього питання цікавим і наочним допоможуть ресурси Інтернету. До прикладу, Просвітницька інтернет-програма "Молюски", розроблена співробітниками лабораторії малакології Державного природознавчого музею НАН України (http://www.pip-mollusca.org/).

У темі «Процеси життєдіяльності тварин»поглиблюються знання учнів про процеси життєдіяльності та їх значення для організму, формування яких здійснювалось на уроках природознавства і в курсі біології 6 класу. Розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування тваринного організму з акцентом на функціональному значенні органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів життєдіяльності. Зміст теми є пропедевтичним і створює підґрунтя для засвоєння курсу біології 8 класу, що важливо, оскільки новою програмою з біології передбачена менша кількість годин на вивчення біології людини (70 годин замість 105 годин за навчальною програмою 2005 року). Практичні роботи даної навчальної теми спрямовані на здійснення учнями порівняльного аналізу будови систем органів тварин різних груп у взаємозв’язку з ускладненням їхніх функцій як результатом адаптації та еволюційного розвитку.

У зміст нової програми з біології для 7 класу включена нова для шкільного курсу біології тварин тема «Поведінка тварин», у якій розглядаються біологічні основи поведінки тварин, питання їхньої комунікації, значення поведінки для пристосування тварин до умов існування. Вивчаючи форми поведінки тварин, необхідно звертати увагу на причини такої поведінки, її становлення в процесі індивідуального розвитку, значення для виживання особини, еволюційний розвиток. Змістом теми передбачено виконання практичної роботи з використанням відеоматеріалів. Учитель може обрати одну з двох запропонованих тем роботи: або визначення форм поведінки, або визначення типів угруповань тварин, або поєднати в одній роботи обидві тематики.

У темі «Організми і середовище існування» новим для вивчення в курсі зоології є поняття про популяцію. У новій програмі, на відміну від змісту цієї теми в програмі 2005 року, узагальнюються знання учнів отримані на уроках природознавства про чинники середовища, ланцюги живлення, потік енергії в екосистемах, співіснування організмів в екосистемах.

У процесі вивчення біології тварин важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як: фауністичні спостереження, дослідження у природі, виконання елементарних дослідів, розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів.

Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання завдань, виконуючи які, учні зможуть набути умінь самостійного вивчення природи, навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження, виявляти ставлення до тваринного світу та живої природи.

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Біологія для допитливих», «Юний натураліст», «Країна знань» тощо.

Обговорення планування.

ТЕМАТИКА ЗАСІДАНЬ РАЙОННОГО МО ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧОГО ЦИКЛУ

  на 2015-2016 н.р.

І засідання (серпень)

1.     Аналіз роботи МО за 2014-2015 н. р.                 Ноздренко Л.В.

керівник МО

2.     Про впровадження інноваційних технологій у викладання природничих наук.

                                                                                   

3.     Психологічні основи формування інноваційної культури учасників навчально – виховного процесу

4.     Різне.

ІІ засідання ( листопад)

1.      Ефективність природоохоронної роботи екологічного спрямування

2.  Розвиток інноваційної особистості учнів як передумова їх

     інтелектуального та духовного розвитку

2.     Просвітницька робота  вчителя біології в попередженні інфекційних та гострих респіраторних захворювань серед школярів. Організація самоосвітньої діяльності  учнівської молоді

                                                                                

ІІІ засідання ( грудень)

1.     Про хід проведення міських олімпіад з біології та підготовки до обласних олімпіад.

2.     Формування нового педагогічного мислення вчителя щодо пошуку, навчання та виховання творчої особистості дитини (круглий стіл).

3.     Організація підготовки школярів до незалежного зовнішнього

     оцінювання  випускників з біології

                                                                           

ІУ засідання (березень-квітень)

       Наслідки реалізації методичної проблеми ““КРЕАТИВНА ОСВІТА ДЛЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ОСОБИСТОСТІ”

1.     Самоосвітня діяльність вчителів з проблем змісту освіти і технологій навчання «Оновлення змісту викладання природничий дисциплін»

Круглий стіл

Шановні колеги! 

Пропонуйте, що б конкретно ви хотіли обговорити на наших засіданнях.

Планування.

 Креативність – важливий чинник, який сприяє успіху в багатьох сферах життя. Тому логічним і природним виглядає бажання, якомога більше дізнатися про розвиток креативності. Розвиток креативності безпосередньо пов'язаний з життєвим досвідом, рівнем знань, способом життя людини, з його особистісними взаємовідносинами. Розширивши свій кругозір – ставши більше читати, подорожувати, спілкуватися з цікавими людьми – ми робимо великий крок у бік розвитку креативності свого мислення. Адже креативне рішення – це, по суті, результат переплетіння різних знань. Так що колекціонуйте знання, емоції і враження.

 Розвиток креативності безпосередньо пов'язаний з життєвим досвідом, рівнем знань, способом життя людини, з його особистісними взаємовідносинами. Розширивши свій кругозір – ставши більше читати, подорожувати, спілкуватися з цікавими людьми – ми робимо великий крок у бік розвитку креативності свого мислення. Адже креативне рішення – це, по суті, результат переплетіння різних знань. Так що колекціонуйте знання, емоції і враження.

 Застосування креативних методів на уроках природничих предметів сприяє самореалізації учнів, дозволяє кожному проявити ініціативу, дослідницький підхід. Використання даних методів дозволяють учням розвивати творчу складову мислення, його механізми рефлексій.

 Розкриваючи зв’язок між інтелектом і креативністю, слід зазначити, що

креативність – це сукупність якостей особистості і особливостей її інтелекту. Тому бажаючи розвинути креативне мислення потрібно:

сприймати себе як людину творчу і різнобічно розвинену;

 бути людиною незалежною і уміти протистояти зовнішнім вимогам;

 бути здатним оспорити чужі припущення, а також мати готовність і бажання діяти шляхом «А що коли?!»;

 бути допитливим, сприйнятливим, неупередженим, готовим до чогось нового;

 бути енергійним і спостережливим;

 уміти поєднувати несумісне;

 уміти подати свої ідеї і думки, переконати людину;

 бути здатним до знаходження і постановки проблеми ;

 бути здатним до генерування великої кількості ідей;

 бути оригінальним – здатним відповідати на стимули нестандартно;

 бути здатним удосконалювати об’єкт, додаючи деталі;

 бути здатним розв’язувати проблеми, тобто здатність до аналізу та синтезу.

   

На новий 2015-2016 навчальний рік районне методичне об’єднання  працює над проблемою «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості»:   і ставить такі  завдання :

*..Визначити одним з найважливіших пріоритетних  напрямків в  роботі

  створення умов для розвитку творчих здібностей  учителя.

            *      Продовжити роботу по створенню “скарбнички педагогічних ідей” та

“школи педагогічної майстерності” з метою вивчення досвіду найкращих

вчителів.                                                                                                                            * Опрацювати державні стандарти з природничих дисциплін і вивчити шляхи їх впровадження.

Орієнтувати вчителів на осмислення ними результатів педагогічних надбань, сприяти виробленню критеріїв їх оцінки і самооцінки.

      *     Посилити практичну спрямованість змісту курсу.

   *     Працювати над створенням банку діагностичних методик для виявлення індивідуальних особливостей учнів.

*      Використовувати тренінгові методики для розвитку комунікативної сфери особистості учнів.

*    Практикувати презентації кращого педагогічного досвіду, залучення вчителя до фахових конкурсів.

*.     Реалізувати критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, передбачених стандартами освіти, об’єктивно оцінювати навчальні досягнення учнів.

*           Враховувати в процесі навчання психологічні особливості учнів різних вікових груп.

*             Розвивати інтерес учнів до науково-дослідницької  та експериментальної  роботи.

*             Стимулювати створення умов для вчителів природничого циклу з  метою впровадження в процес  навчання нових комп’ютерних технологій

 * Продовжити теоретичне вивчення новітніх освітніх технологій  і

          технік з метою вироблення моделі сучасного уроку.

Забезпечити широке використання тестового контролю рівня навчаль-

          них досягнень учнів з метою підготовки до незалежного зовнішнього

          тестування

*. Організувати роботу щодо ефективної підготовки школярів до

         незалежного зовнішнього оцінювання.

*. Посилити роботу щодо профілактики захворювань дітей та формування

        навичок  здорового способу життя серед учнівської молоді.